17 квітня, в Інституті філології (який я закінчила:), а по-народному, Жовтому корпусі КНУ ім. Тараса Шевченка в рамках профорієнтаційного проекту Про Life відбулася лекція Володимира Дегтярьова, генерального директора і партнера PR-агентства NewsFront. Нагадаю, що проект Про Life націлений на допомогу студентам гуманітарних спеціальностей. Це 3-місячний курс майстер-класів, тренінгів та історій успіху від відомих людей: спікери, які руйнують стереотипи про меншовартісність освіти філолога, біснес-тренери з дієвими порадами, загалом люди з різних сфер діяльності, які вийшли з гуманітарних наук.
Володимир Дегтярьов, як і багато його колег, прийшов у PR з філології. Закінчив Львівський університет ім.Івана Франка, факультет іноземних мов, кафедру перекладознавства. Почав з викладання та перекладів, потім перейшов до роботи з текстами і аналітикою. Спробував організовувати заходи, допомагав запускати інформаційні кампанії, і непомітно для себе опинився в піарі. Працював і в недержавних проектах, і в державних структурах (у відділі преси Посольства США). Вже 8 років працює в PR агентствах, з яких 3,5 роки - очолює агентство NewsFront. Для клієнтів NewsFront - це організатор прес-конференцій і презентацій, посередник у роботі з лідерами думок, експертами та блогерами, копірайтер, аналітик, порадник з організації спонсорських та партнерських проектів. Варто додати ще й те, що Володимир - затятий спортсмен і перетворив спорт на свою життєву філософію. В одному з інтерв'ю він сказав: "Як в спорті максимальних результатів можна досягнути лише на змаганнях, коли є потужний стимул, так і в бізнесі присутність на ринку потужних гравців змушує бути постійно в тонусі і шукати способи залишатись конкурентноздатним".
Володимир Дегтярьов прийшов до студентів, аби розповісти про основи self-брендингу і дати відповіді на питання: Що таке "Я-бренд"? Як створити власний бренд і як розвивати його?
"Я-бренд" це:
Щоб створити власний бренд - треба ДІЯТИ. Треба бути активним і використовувати всі можливості, аби проявити себе. Якщо людина відсутня в інформаційному полі - це програшний варіант.
Вчора в ТЦ Ocean Plaza відбулася серія інтерв'ю з відомими українськими дизайнерами, яку проводила головний редактор Harper's Bazaar Ukraine Наталія Гузенко. Захід організований в рамках Harper's Bazaar Fashion Weekend, який триває з 19 по 21 квітня. В програмі - 15 учасників. Впродовж модного вікенду в шоурумах дизайнерів та в концепт-сторах діють спеціальні знижки. (Програма Модного вікенду від Harper's Bazaar в кінці статті).
В зоні Harper's Bazaar Наталія Гузенко інтерв'ювала Світлану Бевзу (BEVZA), Федора Возіанова (vozianov), Ірину Каравай (Karavay) та Наталію Каменську (KAMENSKAKONONOVA). День був дуже насиченим! В перервах між інтерв'ю-сесіями можна було трохи розвіятись, шопінгуючи маазинами Ocean Plaza, позначеними, в тому числі, наклейками "Bazaar MUSTHAVE".
В кожному з виділених магазинів експерти журналу обрали найактуальніші речі сезону, вибір позицій справді дуже вдалий.
Але повернемось до дизайнерів. Сьогодні публікую розмову зі Світланою Бевзою.
Хочу сказати, що це одне з найцікавіших та найзмістовніших інтерв'ю, яке мені доводилося чути власними вухами. Світлана справляє враження дуже освіченого дизайнера, який добре орієнтується в тому, що робить. Вона захоплено розповідає про історію моди, вона аналізує одяг під кутом зору психології і філософії, вона вивчає ментальні особливості своїх клієнтів та культурні особливості країн, в яких продається. Світлана не з тих дизайнерів, які просто творять, відірвавши ноги від землі і літаючи десь у хмарах. Вона сама загиблюється у вивчення кон'юктури ринку, тому що відчуває зацікавлення і відповідальність за розвиток свого бренду. Плюс до всього, вона хороший стиліст і має відмінний смак, вільно оперує стилістичними категоріями і може давати грамотні поради своїм клієнтам. Багато хто вважає її обличчям свого бренду.
Читаємо інтерв'ю, яке повне есенційних думок та корисних фактів.
Это достаточно уникальное качество, когда дизайнер может создавать вещи, с первого взляда строгие и на каждый день, но, одев их, женщины чувствуют себя очень привлекательно и женственно.
Я стала работать именно в стилистике минимализма, потому что для меня это интересная математика. Когда создается одежда, которая должна быть выдержана в линейке похожих вещей, но разных, когда есть подобные рамки, в них интересно работать. Мне кажется, что гораздо легче создать бросское платье с какой-то фривольной формой, а вот над структурными вещами, оставляя их женственными, работать гораздо сложнее. Это просто интересно.
17 квітня, в Інституті філології (який я закінчила:), а по-народному, Жовтому корпусі КНУ ім. Тараса Шевченка відбулася лекція Юрія Макарова в рамках профорієнтаційного проекту Про Life. Проект націлений на допомогу студентам гуманітарних спеціальностей. Це 3-місячний курс майстер-класів, тренінгів та історій успіху від відомих людей: спікери, які руйнують стереотипи про меншовартісність освіти філолога, біснес-тренери з дієвими порадами, загалом люди з різних сфер діяльності, які вийшли з гуманітарних наук.
Для тих, хто не знає, Юрій Макаров - дуже відома людина в медійних колах, його можна по праву назвати ветераном медійної сфери в Україні. Юрій отримав освіту на філологічному факультеті (сьогодні наш Інститут філології) за спеціальністю "Романо-германська філологія" років 35 тому назад. Це журналіст, письменник і телеведучий, обличчя якого ви не раз зустрічали на першому в Україні комерційному телеканалі 1+1, і напевно чули його відмінну дикцію. Він також кінодокументаліст, член Телевізійної академії України «Золота Ера», двічі лауреат премії «Телетріумф».
Юрій Макаров прийшов до студентів, аби розповісти про свій шлях в журналістиці, через які труднощі довелося пройти, яких це вартувало зусиль, а найголовніше, - те, що цікавить сучасну молоду людину, - чи прибуткова ця справа, журналістика.
"Я не вірю в журналістську освіту. На загал люди, які вчились лише на журналіста, об'єктивно програвали тим людям, які ще щось вчили, читали і чули".
"Коли я починав, я повинен був писати про трактори. Я розумів, що людина, яка читатиме замітку про якийсь там трактор, така сама далека від цього трактора, як і я. Я був профаном. І в цьому сенсі профан має перевагу, бо він знає, чого він НЕ знає. А тому він розуміє, як розжувати і подати цю замітку в їстивному вигляді для читача. Але в спрощенні є і свої небезпеки. Досить легко спуститись до низького рівня".
"Навички передаються в полі. Коли ти працюєш з кимось досвідченим, хто прихильний до тебе. Рік-два за таких обставин - і ти почуватимеш себе більш-менш впевнено в цій сфері".
"Бути досвідченим журналістом і не стати циніком - практично неможливо. В цьому є невідворотна спокуса. Якщо ви досить тривало спілкуєтесь з журналюгою, який справляє враження конченого циніка, згодом ви розумієте, що насправді десь глибоко у нього ще залишилась система найвищих людських цінностей".
"Якщо ти не заряджений певним духом месійності - не варто ставати журналістом. Я вас розчарую, але загалом журналіст багато не заробляє. Є значно прибутковіші сфери. Значно менш витратні в плані енергії, розумової та емоційної. Згодом, коли ти вдосталь набавишся адреналіном від цієї штуки, ти задумаєшся - а навіщо воно тобі?. "Не ставайте священиком - якщо є можливість не стати священиком". Якщо цього "месійного" імпульсу нема - краще обрати собі комфортніше заняття. Тому що єдиною перевагою журналістики є усвідомлення того, що ти теоретично можеш на щось впливати".
14 квітня з 12.00 до 22.00 в столичному клубі D'Lux відбувся вже другий за рахунком Ukrainian Fashion Market. Ярмарок позиціонує себе як унікальну територію для невимушеного спілкування людей, закоханих в красу. Ця територія дає можливість широкій публіці познайомитися з новими і не дуже іменами в українській моді, поринути в атмосферу творчості, а дизайнерам - представити свої нові ідеї. Формат заходу включає в себе шоуруми, покази-презентації та майстер-класи по стилю й красі. Минулого року, наприклад, в рамках UFM Тетяна Бойко, визнаний в Україні візажист, засновниця своєї школи мейкапу, провела свій майстер-клас на живій моделі, де паралельно розповідала про тренди в макіяжі на 2013 рік, і відповідала на питання аудиторії. Було дуже пізнавально. Мені сподобалось.
Можу сказати, що цього року рівень заходу, звісно, покращився. Були присутні дизайнери не лише з Києва, а й з інших кутків України. Але питання в тому, наскільки якісні ці дизайнери і що вони можуть запропонувати. Більшість стендів у мене, особисто, справила враження виставки "подєлок кружка рукодєлія" чи "кройкі і шитья". Назвати це модою не повертається язик, а тим більше fashion-ом, тому що, дивлячись на ці речі, ти не відчуваєш концепції, ти не відчуваєш, яке повідомлення вони в собі несуть, яку точку зору. Є річ - нема сказаності. Є душа - зате нема market-у. Є збірна маса речей - нема колекції. Про комерційність такого заходу годі говорити, тому що добір дизайнерів здійснено дуже по-панібратськи, або ж не було з кого вибирати. Якщо керівництво проекту не залучатиме в свої ряди більше перспективних і сучасних імен, яким є що сказати, то так і залишатись UFM на рівні містечкового ярмарку шароварщини і східноєвропейського псевдогламуру. Я критикую не тому що я така крута-ахрєнєнна цензорка розглагольствую з невидимої трибуни! Я критикую, бо мені завжди болить за цю українську замкненість на своїй локальності і за цю самовдоволеність власною убогістю.
Всі, хто не мав можливості своїми очима поглянути на молоде гаряче тіло української моди на Mercedes-Benz Kiev Fashion Days, мали можливість буквально доторкнутись до нього під час KIEV TRUNK SHOW, яке відбулося 13 квітня в Арт-Гелереї Щербенко, що по вулиці Михайлівська 22. Для тих, хто не знає, trunk show - це така штука, яка давно практикується за кордоном, свого роду ярмарок-виставка, призначена для особливих клієнтів, байерів та преси. Все це потрібно для того, аби представники магазинів чи бутиків могли ознайомитись та замовити одяг, перш ніж колекції стануть доступними для громадськості. Важливо, щоб на такому заході були присутні самі дизайнери, адже саме вони можуть найкраще розповісти і показати специфіку одягу, як ідейну, так і матеріальну(тканини, фурнітура), поговорити про можливість коректив у певних моделях чи фасонах, потрібних клієнтові. Невід'ємною частиною є присутність преси, адже медійники зі свого боку роблять все можливе, аби якомога більше людей змогли дізнатись про нові колекції. Подібні заходи практикуються марками, що належать до сфери малого бізнесу. На таких показах часто встановлюються приємні знижки на одяг. Дизайнери також можуть привозити речі зі старих колекцій, аби їх продати. Trunk show можна перекласти як "показ речей зі скрині" (trunk з англ. - скриня), бо дизайнери свій одяг на виставку везуть невеликими партіями, які поміщаються в скриню або чемодан:)
Минулого року дизайнери Mercedes-Benz Kiev Fashion Days влаштовували trunk shows кожен в своїй студії, або ж в магазинах, де продаються. Цього разу всі бренди були зібрані під одним дахом: Yasya Minochkina, Anton Belinskiy, Paskal, Jealousy, RCR Khomenko, Yulia Yefimthuk+, Yana Chaplygina, Ann Kolomoets та IDLE IDOL. Сподіваюсь, такого типу демонстрація одягу стане щосезонною традицією, адже для блогера це особливе задоволення - без "кіпішу" і в спокійній атмосфері роздивитися одяг, поміряти улюблені речі та поспілкуватися з дизайнерами. Виявляється, мода - IS AVAILABLE!
Я в одіозній кепці IDLE IDOL:
Вчора відбулося відкриття студії-шоуруму молодого бренду TVORTZ, дизайнером якого є Даша Глухова. Студія розташувалась за адресою Лютеранська 21, офіс 11, в затишній і дуже милій квартирі, з вікна якої видніється театр ім. Франка. Інтер'єр студії виконаний в приємній прохолодній гамі білого і блакитного, що дуже вдало гармонує з останньою колекцією Даші, яка нещодавно була представлена у форматі шоуруму на Mercedes-Benz Kiev Fashion Days. З матеріалів в колекції використані бавовна, шкіра, денім та шерсть. Це "колекція-трансформер". Під час Mercedes-Benz Kiev Fashion Days колекція удостоїлась похвали Мартіна Робертса - засновника проекту Fashion Scout, учасником якого є бренд TVORTZ .
Особливістю речей TVORTZ є те, що в них вкладено дуже багато ручної роботи і присутні чимало акцентів. Сама дизайнерка говрить, що вона обожнює ручну роботу, і коли створює індивідуальну річ для людини, їй приносить задоволення не тільки створювати ідею, а і якомога більше взяти участь у самому процесі творення речі, адже це "одушевлює" одяг. Тому всю ручну роботу вона робить сама.
Фотозвіт з події:
